Ліхтарі з червоним світлом
Ліхтарі з червоним світлом – це спеціалізоване освітлення яке зберігає нічний зір і не лякає тварин. Використовуються на полюванні, риболовлі, в туризмі, військовими та астрономами. Бувають налобні та ручні тактичні. Працюють від акумуляторів або батарейок. Доставка по Україні.
Може здатись дивним – навіщо червоний колір коли є яскраве біле світло? Але у червоного світла є кілька унікальних властивостей які роблять його незамінним в певних ситуаціях. Зараз розповім детально чому воно таке особливе і хто ним користується.
Це головна перевага червоного світла. Коли ви в темряві довго (15-30 хвилин), очі адаптуються і починають краще бачити в темноті – зіниці розширюються, підвищується чутливість сітківки. Це називається нічний зір. Якщо раптом увімкнути яскравий білий ліхтар – очі миттєво осліплюються і ця адаптація зникає. Треба знову чекати 20-30 хвилин щоб очі звикли до темряви.
Червоне світло влаштоване інакше. Воно не впливає на паличкові клітини сітківки які відповідають за нічний зір. Тобто ви можете світити червоним ліхтарем скільки завгодно – читати карту, шукати щось в рюкзаку, йти стежкою – і при цьому нічний зір не збивається. Вимкнули ліхтар – і одразу добре бачите в темряві, не треба чекати поки очі адаптуються заново.
Хто цим користується:
У більшості звірів (олені, кабани, зайці) та риб зір влаштований інакше ніж у людей. Вони погано або взагалі не сприймають червоний спектр світла. Для них червоний ліхтар майже невидимий – вони можуть помітити слабке сяйво але не бачать яскравого променя який осліплює їх при білому світлі.
Завдяки цьому:
Це не 100% невидимість – якщо світити тварині прямо в очі червоним вона щось помітить. Але це набагато менш помітно ніж біле або жовте світло яке відразу лякає.
Червоне світло менш помітне на великій відстані ніж біле. Білий промінь видно за кілометр в темряві, червоний – максимум кілька сотень метрів і то якщо дивитись прямо на джерело. Це важливо для:
Червоні світлодіоди споживають менше енергії ніж білі при однаковій яскравості. Тому ліхтар на червоному режимі працює в 2-3 рази довше ніж на білому. Якщо білий режим дає 5 годин світіння, червоний дасть 10-15 годин від тих самих батарейок. Це критично важливо в багатоденних походах або на полюванні коли немає можливості зарядити акумулятор.
Це ліхтарики які кріпляться на голову або на каску еластичним ремінцем. Світять туди куди ви дивитесь, руки залишаються вільними. Дуже зручні для роботи в темряві.
Особливості налобних ліхтарів:
Де використовують:
Це класичні ліхтарі циліндричної форми які тримаєш в руці. Зазвичай міцніші і потужніші за налобники. Бувають компактні кишенькові (10-15 см) або великі тактичні (20-25 см).
Переваги ручних ліхтарів:
Типи ручних ліхтарів з червоним:
Окрема категорія – це червоні мигаючі вогні для велосипедів або бігунів. Там мета інша – не освітлювати місцевість а зробити себе помітним для водіїв. Червоний колір традиційно використовується ззаду (як стоп-сигнал) щоб показати що ви рухаєтесь в певному напрямку. Але це вже не про збереження нічного зору а про безпеку на дорозі.
Є два способи зробити червоне світло:
Окремий червоний LED-діод. В ліхтарі встановлено червоний світлодіод окремо від білого. Перемикаєш режим – вмикається червоний діод. Це найкраще рішення бо:
Білий діод + червоний фільтр. На звичайний ліхтар з білим світлом надягається червона пластикова або скляна насадка-фільтр. Вона відсікає всі кольори крім червоного. Це простіше і дешевше але:
Якщо беrete ліхтар спеціально для червоного світла – шукайте з окремим червоним діодом. Якщо у вас вже є хороший білий ліхтар і треба рідко червоне – можна докупити фільтр окремо.
Зручно коли ліхтар має декілька режимів:
Важливо щоб перемикання було інтуїтивним. Найзручніший варіант – окрема кнопка для кожного типу світла або довге/коротке натискання однієї кнопки. Гірше коли треба клацати 10 разів циклом щоб дійти до потрібного режиму – в темряві і в рукавицях це незручно.
Для червоного світла не потрібна велика яскравість як для білого. Достатньо 1-5 люменів щоб читати карту або бачити під ноги на відстані 2-3 метри. Деякі ліхтарі дають 20-50 люменів на червоному – це вже багато, може засліплювати.
Корисна фішка – плавне регулювання яскравості. Затиснув кнопку – яскравість повільно наростає або спадає, відпустив – зафіксувалась на потрібному рівні. Так можна точно підібрати комфортне освітлення під конкретну задачу.
На батарейках (AA, AAA, CR123A):
Акумуляторні (вбудований Li-ion або знімний 18650):
Найуніверсальніший варіант – ліхтар який працює і від акумулятора і від звичайних батарейок. Наприклад модель на 18650 (акумулятор) але можна вставити перехідник і поставити дві батарейки CR123A як резерв.
Якщо плануєте використовувати ліхтар на природі – він має бути захищений від дощу і бруду. Дивіться на маркування IPX:
Для туризму та полювання достатньо IPX4-6. Для дайвінгу або екстремального сплаву – треба IPX7-8. Ударостійкість вимірюється в метрах падіння на бетон – добрий ліхтар має витримувати падіння з 1.5-2 метрів без пошкоджень.
Це одна з основних цільових аудиторій. Червоне світло не лякає дичину і зберігає нічний зір мисливця. Підствольний тактичний ліхтар з червоним режимом або налобник – must have для нічного полювання. Можна оглянути місцевість, підійти до тварини, прицілитись не спугнувши дичину раніше часу.
Нічна риболовля вимагає часто щось робити руками в темряві – міняти наживку, розплутувати ліску, в'язати гачки. Налобник з червоним світлом – ідеальне рішення. Руки вільні, риба не бачить світло і не відпливає від берега. Деякі рибалки навіть кажуть що червоне світло навпаки приваблює рибу але це спірно.
В багатоденних походах треба рано вставати (о 4-5 ранку ще темно) і збирати табір не будячи інших. Червоний режим дозволяє щось робити в наметі або біля вогнища не засліплюючи сусідів по кемпу. Плюс зберігається нічний зір що важливо для безпеки на гірських стежках вночі.
ЗСУ активно використовують тактичні ліхтарі з червоним світлом. Читання карт, перевірка спорядження, робота з приладами вночі – все це потребує освітлення яке не демаскує позицію. Г-подібні ліхтарі з червоним діодом та кліпсою для кріплення на розвантаження – стандарт для військових багатьох країн.
Коли дивишся в телескоп на зорі, очі адаптуються до темряви і починають бачити слабкі об'єкти. Але треба підсвітити зоряні карти або налаштувати обладнання. Червоний ліхтар не збиває нічний зір – подивився в карту, вимкнув, одразу знову бачиш зорі. З білим світлом довелось би чекати 20 хвилин адаптації після кожного підсвічування.
Цікавий факт: бджоли не бачать червоне світло. Їхній зір зсунутий в ультрафіолет. Тому пасічники які працюють з вуликами вночі (збір меду, огляд рамок) використовують червоні ліхтарі – бджоли залишаються спокійними і не жалять. З білим світлом вулик одразу активізується і стає агресивним.
Ні, червоне світло не призначене для основного освітлення. Воно дає слабке тьмяне світіння яке дозволяє бачити на 2-5 метрів навколо себе. Це достатньо щоб читати, шукати щось в рюкзаку, йти повільно стежкою. Але якщо треба швидко йти лісом, шукати загублену річ на великій площі або працювати з дрібними деталями – потрібне біле яскраве світло. Червоний режим – це доповнення до білого, а не заміна. Правильна тактика: йдете маршрутом на білому світлі (добре бачите дорогу, коріння, каміння), зупинились відпочити або щось робити – перемикаєте на червоне (зберігаєте нічний зір, економите батарейку). Більшість сучасних ліхтарів мають обидва режими саме тому що вони доповнюють один одного.
Не зовсім "не бачать", але сприймають його набагато слабкіше ніж люди. У більшості ссавців (олені, козулі, кабани, лисиці) в сітківці переважають паличкові клітини які чутливі до слабкого світла але погано розрізняють кольори. Колбочкові клітини які відповідають за кольоровий зір у них менш розвинені, особливо в червоному діапазоні. Тому червоний промінь для них виглядає як дуже тьмяне сірувате свічення яке не привертає увагу і не лякає. Риби взагалі майже не реагують на червоне – їхній зір налаштований на синьо-зелений спектр який краще проникає у воду. Бджоли, як вже згадувалось, червоне не бачать взагалі бо їхній зір зсунутий в ультрафіолет. Але це не означає повну невидимість – якщо світити тварині прямо в очі з близької відстані яскравим червоним, вона щось помітить і може насторожитись. Просто реакція буде набагато слабша ніж на біле або жовте світло яке одразу лякає і примушує втікати.
Залежить від моделі та ємності батарейки, але в середньому червоний режим працює в 2-3 рази довше ніж білий. Наприклад: типовий налобник на трьох AAA батарейках світить білим яскравим світлом 3-4 години, білим тьмяним 8-10 годин, червоним 15-20 годин. Тактичний ліхтар на акумуляторі 18650: білий максимум 2 години, білий середній 5-7 годин, червоний 12-15 годин. Це тому що червоні світлодіоди ефективніші – їм треба менше енергії щоб випромінювати світло. Плюс червоне світло зазвичай використовується на низькій яскравості (1-5 люменів) проти білого яскравого (200-1000 люменів). Якщо йдете в багатоденний похід без можливості зарядити акумулятор – економте білий режим тільки для руху, а на стоянці та в наметі користуйтесь червоним. Так ліхтар відпрацює весь похід на одному заряді.
Залежить для чого використовуєте. Налобний ліхтар зручний коли потрібні дві вільні руки – готуєш їжу, ставиш намет, в'яжеш вузли, міняєш наживку на риболовлі. Світить автоматично туди куди дивишся. Мінус – важить на голові, може тиснути лоб, стрибає при бігу. Ручний тактичний ліхтар потужніший, світить далі (200-300 метрів проти 50-100 у налобника), міцніший корпус, його можна поставити вертикально як свічку або повісити за петлю. Мінус – одна рука зайнята, не можна покласти бо покотиться. Оптимальне рішення для активного outdoor – мати обидва. Компактний налобник (50-70 грам) завжди на голові для дрібної роботи, потужний ручний ліхтар в рюкзаку як резерв та для орієнтування на маршруті. Разом вони важать 150-200 грам і закривають всі потреби. Якщо треба вибрати щось одне: для туризму/риболовлі – налобник, для полювання/тактичних задач – ручний.
Так, можна купити червоний світлофільтр (насадку на головку ліхтаря) і надіти на звичайний білий ліхтар. Це працює але має недоліки. Фільтр відсікає всі кольори крім червоного – в результаті втрачається 70-80% яскравості. Якщо ліхтар давав 300 люменів білого світла, через червоний фільтр вийде максимум 60-90 люменів і то розподілених нерівномірно. Плюс батарейка швидше сідає бо світлодіод випромінює всі кольори а використовується тільки червоний – енергія марно витрачається. Фільтр може загубитись, зламатись, поцарапатись. Але як тимчасове рішення або для рідкого використання – цілком підходить. Можна навіть самому зробити з червоного целофану або пластику від папки, обернути навколо головки ліхтаря і закріпити гумкою. Працюватиме але погано. Якщо червоне світло потрібне регулярно – краще купити ліхтар з вбудованим червоним діодом. Він світитиме яскравіше, ефективніше, довше працюватиме від батарейки і не доведеться возитись з насадками.