.svg "Віста")
Незважаючи на регулярний полив, підживлення, догляд за рослинами на ділянці, надії дачників, городників, садівників-любителів на щедрий урожай не завжди виправдовуються. Усьому виною городні та садові шкідники, які живляться соком або м'якоттю листя, квітів, зав'язі та стиглих плодів, завдають шкоди стовбурам або кореневій системі рослин. У боротьбі допоможуть і професійні хімічні засоби захисту рослин, і народні методи, і прийоми агротехніки. Кожен шкідник має свою біологію та вразливі стадії розвитку, тому й схема обробки для кожного своя – нижче розглянемо конкретику по кожному виду, щоб можна було одразу підібрати потрібний препарат та схему застосування.
Основні шкідники саду та городу
Садовим та городнім культурам загрожують різноманітні шкідники: крилаті та безкрилі комахи, дрібні тварини-гризуни, равлики та слимаки. Проти кожної групи шкідників є свої методи захисту, а багато засобів розроблено спеціально для боротьби з конкретним видом та в конкретних умовах.
Комахи-шкідники
Найчисленніша та найрізноманітніша група шкідників саду та городу, до неї входять комахи у стадії імаго (дорослі жуки, міль, метелики, мухи, різні види попелиць) або личинки, гусениці.
Боротьба з попелицею
Різні види попелиць вражають кущі троянд, смородини, огірки та баштанні культури, кріп, перець, плодові дерева. Попелиця висмоктує зі стебел, листя сік, в результаті чого листя чорніє, скручується, розвиток рослини припиняється. Деякі види попелиць також заражають рослини небезпечними захворюваннями. Дрібних комах з веретеноподібним тільцем зеленого, білого, жовтого, червоно-коричневого, чорного забарвлення можна помітити на нижній стороні листя, соковитих стеблах – вони густо обліплюють рослини, в результаті їх життєдіяльності утворюється липкий наліт. Характерна ознака ураження смородини (зазвичай червоної) галовою попелицею – поява на листі червоних плям, горбків.
Розселенню попелиці часто сприяють мурахи, які «доять» цих комах, живляться медяною росою. Тому потрібно вирішувати проблему в комплексі: чим обробити від попелиці в городі, саду та як позбутися садових мурах.
Особливість попелиці – надзвичайно швидке розмноження: самки розмножуються партеногенетично (без запліднення), і за сезон може з'явитися до 15–20 поколінь. Тому одноразова обробка майже завжди недостатня – личинки, що вилупилися з яєць уже після обприскування, залишаються неушкодженими. Оптимальна схема – 2–3 обробки з інтервалом 7–10 днів, при цьому бажано чергувати препарати з різною діючою речовиною, щоб не сформувалась стійкість.
Під конкретну ситуацію варто підбирати різний тип препарату:
- для швидкого «збиття» видимої колонії при обприскуванні – контактні препарати на кшталт Актеллік чи Твікс, які діють за кілька годин, але не захищають рослину надалі й змиваються дощем;
- якщо попелиця вже сховалась у скручене листя чи пазухи, куди обприскування не дістає, або потрібен захист на кілька тижнів наперед – системний полив під корінь. Актара (тіаметоксам) якраз розрахована на два способи внесення – і обприскування, і полив 0,2% розчином з розрахунку 30–50 мл на рослину (для кущів – 150–200 мл, для дерева – 1,5–2 л); при ґрунтовому внесенні захист триває 40–70 днів, а сама рослина отримує ще й додатковий стимул для розвитку кореневої системи. Це найзручніший варіант для розсади, кімнатних та балконних рослин, а також коли обприскувати незручно (вітряно, поруч діти чи тварини);
- якщо рослина цвіте або поруч працюють бджоли, а обробку відкладати не можна – вибірковий інсектицид Теппекі (флонікамід), який діє саме на попелицю й білокрилку, практично не шкодить бджолам та ентомофауні, а захист тримається до 30 днів; повторювати можна не більше 2 обробок поспіль, далі варто перейти на препарат з іншою діючою речовиною;
- для комбінованого контактно-системного захисту, теж безпечного для бджіл і придатного для обробки під час цвітіння – Моспілан (ацетаміприд), який діє вже за годину та тримає захист до 3 тижнів.
Весняну профілактичну обробку смородини та плодових дерев до розпускання бруньок (коли на стеблах видно перезимувалі кладки яєць) добре робити препаратом на основі мінеральної олії, наприклад Зимовіт – він знищує яйця попелиці та кліщів, що зимують на корі, ще до того, як з них вийдуть личинки. Весь асортимент інсектицидів для боротьби з попелицею – в каталозі.
Як позбутися колорадського жука
На грядках картоплі та інших пасльонових культур (помідори, солодкий перець, баклажани) можна помітити жуків з поздовжніми чорними смужками на крилах та яскраво-помаранчевих личинок. Ті й інші стрімко поїдають листя та молоді стебла, через знищення бадилля розвиток рослини припиняється. Боротьбу з цим шкідником ускладнює низка обставин: колорадський жук дуже плодючий, швидко виробляє несприйнятливість до отрутохімікатів і майже не має природних ворогів (їдкий смак робить його неїстівним для більшості видів птахів).
Головна причина, чому «вчорашній» ефективний препарат раптом перестає діяти – резистентність. Колорадський жук виробляє несприйнятливість до однієї діючої речовини вже за 2–3 сезони її регулярного застосування, а до піретроїдів (найпопулярніша та найдешевша група) – ще швидше. Тому препарати обов'язково потрібно чергувати між класами: піретроїди, неонікотиноїди, діаміди, авермектини – і не обробляти одним і тим самим засобом більше 1–2 разів за сезон. Ще одна особливість – жук зимує глибоко в ґрунті (10–30 см) і виходить на поверхню, коли ґрунт прогрівається до 13–15°C, а одна самка встигає відкласти до 700–800 яєць, тому обробку варто починати одразу після появи перших сходів, не чекаючи масової появи личинок.
Чим труїти колорадського жука на картоплі? Найзручніший спосіб захистити молоді сходи без обприскувань – передпосадкове протруєння бульб системним протруювачем для посадкового матеріалу (наприклад Bingo Магнум Дуо) – він захищає паростки від жука та дротяника перші 30–45 днів вегетації без жодної обробки по листу. Для дорослих рослин при появі жука та личинок підійдуть контактні інсектициди (наприклад Твікс, Актеллік чи Альфа-Супер – їх варто чергувати між собою, щоб не «привчати» жука до однієї діючої речовини), а при масовому ураженні дорослих кущів чи повторній появі жука за сезон – системний препарат на основі тіаметоксаму, який діє через сік рослини навіть на личинок, що ховаються з нижнього боку листя (Актара).
Як боротися з білокрилкою
Метелики-білокрилки вражають близько 150 видів рослин, особливо тепличних та кімнатних, хоча становлять небезпеку і в умовах відкритого ґрунту. Дорослі комахи й особливо личинки живляться соком рослин, що призводить до їх в'янення, деформації недорозвинених плодів, заражають рослини низкою небезпечних інфекцій та виділяють цукристий секрет (медяну падь), який приваблює інших шкідників, створює живильне середовище для грибка. На уражених рослинах можна одночасно виявити безліч дрібних (1-3 мм) комах, схожих на міль з білими крилами, личинок у різних стадіях розвитку, кладки яєць, а також липкий наліт.
Якщо не вдалося уникнути появи цього шкідника, можна підібрати засіб від білокрилки в магазині або використовувати настій часнику, тютюну, дігтярного мила. Але краще подбати про профілактику – регулярно провітрювати теплицю, а взимку в мороз відкривати вікна та двері, купувати розсаду та ґрунт у перевірених постачальників та витримувати 2-тижневий карантин для нової розсади, висаджувати рослини на відстані не менше півметра одна від одної. Також у боротьбі з білокрилкою ефективні клейові пастки.
Складність білокрилки в тому, що повний цикл розвитку (яйце – чотири личинкові стадії – лялечка – імаго) займає в теплих умовах теплиці всього 3–4 тижні, і на одній рослині одночасно присутні всі стадії. Інсектициди діють переважно на рухомих личинок та дорослих особин, тоді як яйця та лялечки, прикріплені до нижнього боку листя, обробку переживають. Тому обприскування завжди повторюють 3 рази з інтервалом 5–7 днів – це дозволяє «зловити» нові покоління, що вилуплюються. Для ротації добре працює пара системний + контактний препарат (наприклад Моспілан та Актеллік), а жовті клейові пастки допомагають контролювати чисельність дорослих особин між обробками.
Павутинний кліщ: небезпека та методи боротьби
Павутинний кліщ, як і білокрилка, надає перевагу городнім рослинам із соковитою м'якоттю, а також кімнатним та тепличним квітам. Рослинам шкодить не тільки висмоктування соку цим паразитом, але і його слина, яка ослаблює захисні сили та сприяє зараженню інфекціями. Розгледіти самих кліщів на ранній стадії ураження можна тільки через збільшувальне скло (рухомі чорні, сіро-зелені або червоні точки). Через 1-2 тижні з'являються більш помітні ознаки – світлі точки, жовті та знебарвлені плями на листі, тонка павутина, яка обплітає листя та стебла, може тягнутися від однієї рослини до іншої. Якщо не вжити заходів, листя скручується, висихає та опадає.
З точки зору біології кліщ не є комахою – це павукоподібне, тому звичайні інсектициди на нього діють слабко або не діють зовсім, а обробка «тим, що є в шафі» лише марнує час, поки шкідник розмножується. Проти кліща потрібні саме акарициди або комбіновані інсектоакарициди (наприклад Антикліщ ПРО або Вертімек). Самка відкладає до 100–150 яєць, а весь цикл розвитку в спеку (28–30°C) займає лише 7–8 днів проти 2–3 тижнів у прохолодну погоду – саме тому в суху спекотну погоду популяція вибухає буквально за кілька днів. Оскільки акарициди в більшості своїй не знищують яйця, обробку завжди повторюють 2–3 рази з інтервалом 7–10 днів, а препарат для кожної наступної обробки бажано міняти – кліщ формує стійкість до однієї діючої речовини швидше, ніж будь-який інший шкідник саду. Ранньовесняна обробка препаратом на основі мінеральної олії (Зимовіт) до розпускання бруньок знищує кліщів, що зимують у корі та під рослинними рештками, і суттєво знижує тиск шкідника на початку сезону.
Як боротися з гусеницями
Гусениця – одна зі стадій розвитку метеликів, молі. Різні види гусениць (золотогузка, вогнівка, капустянка, плодожерка, глідниця, кільчастий та непарний шовкопряд, п'ядун та інші) вражають плодові дерева та кущі, овочеві культури, квіти. Вони можуть знищувати листя, зав'язі, плоди. На ураження гусеницями вказують «мереживні», з численними отворами та повністю скелетовані листя, від яких залишаються тільки прожилки, гниття та зморщування плодів (яблук, аґрусу). Багато видів шкідників створюють павутинні гнізда, обплітаючи листя та цілі гілки.
Гусениця – єдина стадія, яка активно живиться листям, тому саме на неї й розраховані контактно-кишкові інсектициди. А от яйця та лялечки, часто заховані в корі, ґрунті або щільному коконі, обробку практично не відчувають – звідси враження, що «препарат не подіяв», хоча насправді просто вилупилось нове покоління. Найефективніше обприскування – одразу після масового виходу молодих гусениць (перші 5–7 днів), поки вони ще не заховались усередину плодів чи листкових трубок. Феромонні пастки дозволяють точно визначити пік льоту метеликів і не обробляти «навмання». Для плодових дерев та ягідників добре себе показує комбінований препарат Ампліго (поєднує дві діючі речовини різних класів, що уповільнює розвиток стійкості), для городніх культур – спеціалізований Антигусінь або Твікс. Окремо варто сказати про огнівку (агрусову, смородинову, кукурудзяну та інші види) – на відміну від листогризучих гусениць, вона одразу вгризається всередину ягоди чи плоду і обплітає павутинкою кілька плодів разом, тому після того, як гусениця опинилась усередині, жодне обприскування вже не подіє. Обробку проти огнівки потрібно проводити не по факту виявлення пошкоджених ягід, а до або одразу на початку цвітіння – орієнтуючись на феромонну пастку, яка покаже початок льоту метеликів, поки гусениці ще не встигли зайти в зав'язь. Схему обробки для кожного виду гусениць варто уточнювати окремо, оскільки вона залежить від життєвого циклу та особливостей зимівлі конкретного шкідника. Повний перелік інсектицидів від гусениць – в каталозі.
Як боротися з мурахами в городі та саду
Самі мурахи особливої загрози для рослин не становлять, але вони сприяють поширенню попелиці по ділянці та захищають її від природних ворогів. Крім того, скупчення мурах на городі ускладнює догляд за рослинами – потривожені під час прополювання, розпушування землі комахи можуть боляче покусати, особливо великі руді.
Головна причина, чому просте обприскування мурашника рідко дає результат – матка з основною масою яєць та личинок знаходиться глибоко під землею і фізично недосяжна для контактного засобу, а мурахи, яких видно на поверхні, – лише невелика частина колонії (робочі особини). Тому найефективніше працюють не контактні спреї, а приманки – гелі, порошки або гранули, які робочі мурахи самі відносять у гніздо та згодовують матці й личинкам (Фіпроксан, Брос), знищуючи всю колонію за 1–2 тижні. Для гелевих приманок в асортименті є гель Force та шприц-гель Глобус, для сухих приманок на стежках – порошок Force, МуравНЕТ та Антимурав'їн Агромаксі. Приманку варто розкладати саме на мурашиних стежках, а не хаотично по ділянці – так вона швидше потрапить у гніздо.
Хрущ (личинки травневого та червневого жука)
Хрущ – це не окремий вид, а личинка травневого або червневого жука, яка живе в ґрунті 3–4 роки, перш ніж перетворитися на дорослого жука. Товста біла С-подібна личинка з коричневою голівкою живиться корінням – газонної трави, полуниці, картоплі, саджанців дерев та кущів. Небезпека хруща в тому, що шкода непомітна на поверхні аж до моменту, коли рослина раптово в'яне або відмирає – корінь до цього моменту вже частково або повністю знищений.
Проти хруща є два принципово різні підходи. Хімічний – полив ґрунту під коренем системним інсектицидом (Актара) або спеціалізованим препаратом Антихрущ (діє безпосередньо на личинку в ґрунті, вноситься при посадці або поливом навколо кореневої зони). Біологічний – препарати на основі ентомопатогенних грибів, які заражають личинку зсередини; їхня особливість у тому, що спорам гриба для проростання потрібні стабільна вологість ґрунту та температура близько 20–25°C, тому в сухому чи холодному ґрунті ефективність суттєво падає – такі препарати варто вносити у вологий, щойно политий ґрунт і поєднувати з мульчуванням, яке утримує вологу. Додатково допомагає механічне збирання личинок під час перекопування та компостні приманки, які приваблюють жуків для подальшого знищення.
Медведка (вовчок, капустянка)
Медведка, вовчок та капустянка – це різні народні назви одного й того самого шкідника, великої (до 5 см) бурої землерийної комахи з потужними передніми лапами-«лопатами». На відміну від більшості комах-шкідників, медведка шкодить не стільки тим, що з'їдає рослину, скільки тим, що прокладає в ґрунті ходи прямо під грядкою і фізично перерізає та підгризає корені й підземні частини стебел на своєму шляху – молоді сходи, розсада та коренеплоди від цього просто в'януть і падають, наче підкошені. Активна переважно вночі, вдень ховається в норах на глибині 10–25 см, а на поверхні себе видає характерним «скрекотом» у теплі вечори та пухкими земляними купками, схожими на кротовини, тільки менші.
Зимує медведка глибоко в ґрунті або в купах гною чи компосту, а навесні самка влаштовує в неглибокій земляній «гніздовій камері» кладку з 200–300 яєць, з яких за літо виходять личинки, схожі на дорослу особину, тільки дрібніші – тому боротьбу варто вести і з дорослими вовчками, і з личинками одночасно. Найефективніший спосіб – гранульована отруйна приманка (Антимедведка), яку розкладають безпосередньо в норки та borozdky при посадці розсади чи насіння: комаха з'їдає гранули разом із насінням-приманкою і гине в ході. Додатково восени варто влаштувати «гнойові пастки» – невеликі купи свіжого гною чи компосту, в які медведки залазять зимувати, а з настанням морозів такі купи розкидають по поверхні, щоб шкідники загинули від холоду. Також допомагає заливання нір мильним розчином (комаха виходить на поверхню, де її можна зібрати) та глибока осіння перекопування, яка руйнує ходи та виносить комах і кладки яєць на поверхню під дію морозу й птахів.
Капустяна муха
Капустяна муха – шкідник, схожий на невелику сіру кімнатну муху, який відкладає яйця біля основи стебла капусти, редьки, редиски та інших хрестоцвітих. Небезпечна не сама муха, а личинки, які вгризаються в корінь та нижню частину стебла – рослина при цьому раптово в'яне вдень, листя набуває синювато-сірого відтінку, а при легкому смиканні розсада виривається з ґрунту майже без коріння. За сезон розвивається 2 покоління – весняне (найшкідливіше, збігається з висадкою ранньої розсади) та літнє.
Оскільки личинка живе всередині кореня, обприскування по листю проти неї практично марне – діяти потрібно на стадії відкладання яєць та на дорослу муху. Найнадійніший механічний захист – вкривання грядок дрібнокомірчастою сіткою одразу після висадки розсади (так само, як і від метеликів-капустянок) та встановлення паперових чи повстяних «комірців» навколо стебла впритул до ґрунту, які фізично не дають мусі відкласти яйця біля кореня. З агротехніки допомагають рання висадка розсади (щоб рослина встигла зміцніти до масового льоту мухи), сівозміна та глибока осіння перекопування, яка знищує лялечок, що зимують у верхньому шарі ґрунту. При виявленні личинок ефективний полив під корінь системним інсектицидом (Актара), а для профілактики при посадці розсади можна опудрити ґрунт навколо стебла деревною золою з тютюновим пилом.
Також актуально:
Як боротися зі слимаками в городі
Слимаки та равлики – гермафродити, які активні переважно вночі та у вологу погоду, а вдень ховаються під листям, дошками, камінням, тому денний огляд ділянки часто не показує масштабу проблеми. Гранульовані молюскоциди бувають на основі метальдегіду (діють швидше, викликають зневоднення – Слимацид, Патруль, мінеральні гранули FORCE) та на основі фосфату заліза (діють повільніше, але безпечніші для домашніх тварин та їжаків – СлизнеСтоп). Розкидати гранули найефективніше ввечері, після поливу або дощу, коли молюски виходять годуватися – тоді вони швидше знайдуть приманку.
Боротьба зі слимаками та равликами може вестися різними методами – за допомогою механічних бар'єрів та пасток з приманкою, народних та органічних засобів. Як позбутися равликів народними засобами? Припудріть рослини золою або гірчичним порошком, обприскайте розчином оцту, нашатирного спирту, солі, соди – це відіб'є апетит у молюсків. При значних масштабах навали краще купити засіб від слимаків та равликів (молюскоцид) на основі метальдегіду, який викликає зневоднення молюсків.
Гризуни та комахоїдні звірки
Полівки, родичі хом'яків, завдають відчутної шкоди сільськогосподарським, садовим культурам. Вони пошкоджують коріння, знищують пагони, цілком з'їдають дрібні плоди та вигризають порожнини у великих, взимку об'їдають кору дерев, можуть пробратися в сховище та знищити зібраний урожай коренеплодів, посадковий матеріал. Тож питання, як боротися з мишами в будинку та на городі, дуже актуальне.У боротьбі з непроханими гостями допоможуть механічні пастки, ультразвукові відлякувачі, отрута від мишей у вигляді гранул з привабливим запахом. На дачі рекомендується восени знищувати всі рослинні залишки, закривати компостні ями, забирати на зиму з дому їстівні припаси, щоб не приваблювати голодних мишей та щурів.
Формат приманки варто підбирати під умови застосування: зернові приманки (Force зерно) добре працюють у сухих приміщеннях, гранули (Ratimor гранула, Force гранула, Смерть гризунам) універсальні, а тісто-брикети (Ratimor тісто, Force тісто, Щура смерть) не розмокають у вологих підвалах та погребах і тому довше зберігають привабливість для гризунів. Клейові пастки (Mouse Stop, X4-115) зручні для моніторингу – за кількістю зловлених особин видно, наскільки серйозна проблема, а класичні мишоловки-«будиночки» та пастки-«нірки» дозволяють обійтися без отрути там, де на ділянці бувають домашні тварини чи діти. Весь асортимент родентицидів та пасток – в каталозі.
З тих же причин багато хто цікавиться, як позбутися землерийки на городі – ці звірки, як і кроти, не є шкідниками, але їхня активність завдає непрямої шкоди. Оскільки кріт – хижак, а не гризун, отруйні приманки на зерновій основі на нього не діють, тому реально працюють лише відлякування запахом чи звуком та механічні пастки. Знищувати кротів та землерийок не варто, краще відганяти їх за межі ділянки. У цьому допоможуть:
- сильні запахи, рослини-репеленти. У ходи кротовин можна заливати відвари полину, кропиви, засипати подрібнений часник, кавову гущу, заштовхувати ганчірки, змочені спиртом, бензином або оцтовою есенцією. Також можна купити засіб від кротів у формі гранул з ароматичними маслами (наприклад Goodbye), засипати в усі нірки та прикрити ходи;
- Можна скористатися народними засобами – розставити по ділянці вертушки-тріскачки, закопати під невеликим кутом до поверхні землі порожні пляшки, щоб горлечко злегка виступало і в нього задував вітер. Боротися з кротами на газоні допомагає шум газонокосарки.
Біологічні препарати від шкідників
Це готові засоби на основі згубних для комах-шкідників бактерій, спор грибів, а також речовин, які ці мікроорганізми виділяють. Є біопрепарати для знищення комах-шкідників (біоінсектициди), та для профілактики, лікування інфекцій, які ті розносять. Слід враховувати, що на відміну від хімічних інсектицидів, які діють на шкідника контактно чи через шлунок практично одразу, біопрепарати на основі грибів та бактерій потребують часу та певних умов (вологість, температура) для «спрацьовування» – тому їх краще використовувати профілактично або при незначному ураженні, а не як швидку допомогу при масовій навалі.
На відміну від хімічних препаратів мікрофлора безпечна для людей, домашніх тварин та корисних комах, нетоксична для рослин, препарати можна використовувати у відкритому ґрунті та в теплиці. При цьому біопрепарати ефективніші, ніж народні засоби від шкідників і не викликають звикання (на відміну від багатьох хімікатів). Наприклад, ефективний засіб від колорадського жука, гусениць, молі, кліщів, довгоносиків – біоінсектицид + акарицид Актоцид. Збирати врожай можна вже через 2 дні після обробки.
Хімічні засоби
Препарати для боротьби з різними групами шкідників розробляються з урахуванням особливостей їхньої фізіології:
- інсектициди – від комах, серед них є засоби широкої дії та для боротьби з окремими видами;
- акарициди, інсектоакарициди – проти кліщів, у тому числі павутинного;
- молюскоциди – від слимаків, равликів;
- родентициди – від гризунів.
Системні препарати проникають у коріння та зелену масу, починають діяти через 3-5 днів після обробки, забезпечують захист протягом кількох тижнів або місяців незалежно від погодних умов. Несистемні інсектициди після обробки залишаються на поверхні рослини, тому можуть застосовуватися в період цвітіння, плодоношення. Вони починають діяти одразу після обробки, але ефект зберігається до дощу, поливу. Контактні препарати знищують комах, на яких потрапляють у процесі обприскування, та тих, що контактують з обробленою частиною рослини. Також існують кишкові інсектициди, які проникають в оброблені частини рослини на незначну глибину, але не поширюються по всій системі. Вони ефективні проти гризучих шкідників.
При використанні будь-яких отрутохімікатів необхідно дотримуватися техніки безпеки – використовувати засоби індивідуального захисту, не допускати потрапляння препарату для захисту квітів на плодоносні рослини, утилізувати залишки, зберігати сам засіб, ємності та інструменти, які з ним контактували, в недоступному для дітей та домашніх тварин місці. Перед початком роботи уважно вивчіть інструкцію та точно дотримуйтесь її.
Комплексний підхід: поєднання різних методів для максимальної ефективності
Для максимальної ефективності краще об'єднувати різні методи та засоби боротьби зі шкідниками: різні прийоми агротехніки доповнити обробкою органічними, біологічними або хімічними засобами. Профілактична обробка від шкідників до початку вегетації не менш важлива, ніж захист врожаю в період плодоношення. При виборі засобів захисту слід враховувати, що до багатьох хімічних засобів у шкідників незабаром виробляється резистентність (несприйнятливість). Тому потрібно чергувати препарати з різним складом , а не користуватися одним і тим самим. Максимально ефективні засоби для захисту від різних категорій та видів шкідників можна вибрати та придбати в <a href="
