.svg "Віста")
У пошуках максимальної енергоефективності та автономності все більшої популярності набувають альтернативні системи, які допомагають вирішити питання, чим обігріти неопалюване приміщення та знизити залежність від традиційних енергоносіїв.
Енергоефективні теплові насоси
Тепловий насос – це високоефективний пристрій, який не виробляє тепло, а переносить його, використовуючи низькопотенційну енергію навколишнього середовища (повітря, ґрунту або води). Споживаючи 1 кВт електроенергії, тепловий насос може віддати до приміщення до 3-5 кВт теплової енергії. Для порівняння, звичайний електричний котел перетворює 1 кВт електроенергії на 1 кВт теплової енергії.
Теплові насоси є універсальним та безпечним обладнанням, що вирішує питання, чим обігріти будинок взимку. Вони також забезпечують цілодобове постачання гарячої води, а влітку з їх допомогою повітря у приміщеннях можна охолоджувати.
Також актуально:
Як забезпечити тепло в будинку від сонця за допомогою сонячного колектора
Сонячні колектори (геліосистеми) вловлюють енергію сонячного випромінювання та перетворюють її на тепло, яке потім використовується для нагрівання води або підтримки системи опалення.
Використання сучасних сонячних колекторів дозволяє отримувати тепло навіть у похмуру погоду, а їх застосування значно знижує сезонні витрати на гаряче водопостачання та опалення.
Інфрачервоні обігрівачі для точкового обігріву
Інфрачервоні обігрівачі працюють за принципом сонця. Вони нагрівають не повітря, а предмети та поверхні, що знаходяться в зоні своєї дії, які після нагрівання віддають надлишки свого тепла в приміщення. Цей принцип пояснює широке застосування ІЧ-обігрівачів:
- у побуті:
- у квартирах та приватних будинках, як основне джерело тепла або для точкового обігріву окремих зон (робочого місця, ігрової зони, спального місця, ванної кімнати);
- для обігріву балконів, лоджій, веранд, гаражів, підвалів;
- у комерції:
- в офісах;
- у приміщеннях із частим відкриванням дверей – магазини, кафе, аптеки;
- для створення «теплових парасольок» на вуличних зонах відпочинку – тераси, веранди, альтанки, літні майданчики кафе та ресторанів;
- на об'єктах з великою площею та високими стелями – торгові центри, спортивні комплекси, басейни, концертні зали, музеї.
Завдяки такій спрямованій дії інфрачервоні обігрівачі для великих приміщень (складів, ангарів, цехів) не тільки економічні, але й створюють локальні зони комфорту.
ІЧ-обігрівачі також є ефективним рішенням для тих, кому потрібно вирішити проблему, чим обігріти теплиці із полікарбонату. Вони нагрівають рослини та ґрунт, а не об'єм повітря, який швидко втрачає тепло через огороджувальні конструкції.
Інфрачервоні обігрівачі є хітом, чим обігріти дачу взимку. Їх також задіють як безпечні обігрівачі для гаража.
Які існують автономні рішення і як зігріти будинок, коли немає світла та газу
Незважаючи на ефективність сучасних рішень, реалії воєнного стану такі, що слід бути готовим до повної відсутності світла, а можливо й газу. У таких умовах єдиним порятунком стає автономне опалення, засноване на спалюванні палива, а також ретельне збереження тепла за допомогою надійних методів утеплення.
Надійні печі-буржуйки та дров'яні каміни в екстрених випадках
Сучасні чавунні печі-каміни мають високий ККД і здатні довго зберігати тепло, що виділяється при спалюванні паливних брикетів, дров або вугілля. Різновиди цих автономних пристроїв, чим можна обігріти кімнату без опалення, варіюються від компактних металевих буржуйок для швидкого, але короткочасного тепла, до важких чавунних або цегляних камінів з тривалою тепловіддачею.
Ключовий плюс буржуйок та камінів – повна незалежність від мереж, а серйозним мінусом є необхідність регулярного чищення димоходу та постійної наявності запасу палива.
У стандартному виконанні печі-буржуйки та дров'яні каміни до центральної системи повітряного опалення будинку не підключаються. Однак існують спеціальні моделі грубок, що дозволяють використовувати їх як автономні котли. Усередині у них розташовані резервуари-змійовики, де нагрівається вода, яку можна запустити в існуючу систему радіаторів водяного опалення будинку.
Мобільні газові балонні обігрівачі
Газові балонні обігрівачі використовують скраплений пропан-бутан із стандартних побутових балонів. Вони миттєво видають тепло за рахунок спалювання газу в керамічному чи каталітичному елементі. Різновиди цих пристроїв включають інфрачервоні моделі (для спрямованого обігріву) та конвекційні (для загального нагріву повітря), а також каталітичні обігрівачі, що працюють без відкритого полум'я.
Головний плюс газових балонних обігрівачів у питанні, чим обігріти неопалюване приміщення – висока мобільність та здатність швидко створити комфортну температуру у невеликій кімнаті. З мінусів користувачі відзначають необхідність регулярного провітрювання через спалювання кисню та можливого виділення продуктів горіння, а також залежність від наявності та заправки газових балонів.
На жаль, але газові балонні обігрівачі не підключаються до стаціонарної системи повітряного опалення будинку і служать виключно для локального або аварійного обігріву приміщень.
Гасові та дизельні обігрівачі: повна незалежність
Ще один варіант, чим обігріти будинок без газу та електрики – гасові та дизельні обігрівачі. Робота на рідкому паливі забезпечує максимальну незалежність від зовнішніх комунікацій. Різновиди цих обігрівальних приладів включають фітильні моделі з ручним розпалюванням та потужніші турбовані гармати, які оснащені камерою згоряння та вентилятором. Перші часто бувають з інфрачервоним ефектом, а для роботи електроніки у других потрібне живлення від акумулятора або електромережі.
Головний плюс гасових та дизельних обігрівачів – висока теплова потужність та можливість автономної роботи протягом багатьох годин. До мінусів відносять неприємний запах при розпалюванні/гасінні та при використанні неякісного палива, а також необхідність зберігання запасу пального та регулярного провітрювання приміщення для видалення продуктів згоряння.
Гасові та дизельні обігрівачі не призначені для інтеграції до центральної системи опалення, а використовуються як потужні автономні обігрівачі для гаража, підсобних приміщень або в екстрених ситуаціях для житлових приміщень.
Як і чим обігріти дачу взимку підручними засобами
В умовах, коли закінчилося паливо, і автономні прилади залишились без роботи, ключовим стає вміння максимально зберегти тепло, що є в приміщенні. Пасивні методи та підручні засоби можуть значно знизити тепловтрати, тим самим продовжуючи комфортний період.
Найпростіше та найефективніше рішення – теплова ізоляція вікон та дверей, через які йде до 30% тепла. Для їхньої герметизації можна використовувати інноваційні теплозберігаючі плівки або підручні матеріали: скотчі, лейкопластирі, старі ковдри та щільні тканини. Крім ізоляції, для створення локального тепла можна використовувати свічки та керамічні горщики (теплові акумулятори), а для точкового обігріву спального місця підійдуть грілки, наповнені гарячою водою, нагрітою на свічках.
Утеплення будинку: повітряний обігрів починається зі збереження тепла
Якість опалення та ефективність будь-якого джерела тепла безпосередньо залежить від здатності будинку утримувати вироблену енергію. Якщо стіни, дах, підлога та вікна не забезпечують достатньої ізоляції, тепло стрімко йтиме назовні. Саме тому системне утеплення є фундаментальним кроком на шляху до енергонезалежності.
Продумане утеплення зсередини та грамотна зовнішня теплоізоляція по всьому периметру будівлі радикально знижують потребу в паливі та гарантують комфортну температуру навіть за мінімального обігріву.
Зовнішнє утеплення стін та зсередини
Стіни є основним джерелом тепловтрат, тому їхня ізоляція є критично важливою. Утеплення може бути зовнішнім (більш ефективним, оскільки запобігає промерзанню несучих конструкцій та зрушує точку роси) та внутрішнім (застосовується, коли зовнішня ізоляція неможлива, але вимагає обов'язкової пароізоляції).
Для утеплення фасаду найчастіше використовуються пінопласт (пінополістирол) та піноплекс (екструдований пінополістирол). Ці матеріали відрізняються низькою теплопровідністю та легкою вагою. Для внутрішнього утеплення та каркасних конструкцій воліють застосовувати вогнетривку мінеральну вату.
Утеплення покрівлі та стелі: куди йде тепло?
За законами фізики тепле повітря піднімається, що робить утеплення покрівлі та стелі важливим етапом теплоізоляції. Доведено, що через неутеплений дах може втрачатись до 40% тепла.
Основні матеріали для теплоізоляції даху над мансардами та горищами – це мінеральна вата в рулонах або плитах, а для плоских дахів найкраще підходить пінопласт та піноплекс. Утеплення даху може проводитись як зсередини (для горищних перекриттів), так і зовні (при реконструкції покрівлі).
Утеплення підлоги та фундаменту: захист від холоду знизу
Холод від землі та з неопалюваного підвалу також становить істотну частину загальних тепловтрат будинку. При цьому утеплення підлоги створить надійний бар'єр не лише від холоду, а й проти вогкості.
Для утеплення підлоги над ґрунтом або над холодним підвалом використовуються жорсткі та вологостійкі матеріали, наприклад, піноплекс, що укладається під стяжку.
У разі дерев'яних перекриттів для теплоізоляції застосовується мінеральна вата або пінопласт, що розміщуються між лагами.
Утеплення фундаменту зовні за допомогою піноплексу запобігає промерзанню ґрунту під будинком та захищає від вогкості, суттєво підвищуючи загальну енергоефективність будівлі.
Вікна та двері: бар'єри для холоду
Якість виготовлення та встановлення вікон та дверей безпосередньо визначає енергоефективність будинку, оскільки вони є слабкими ланками у тепловому контурі. До 30% тепла йде через негерметичні рами, неякісне скління, щілини дверних отворів.
Основний довгостроковий захід щодо підвищення енергоефективності приміщення – монтаж сучасних багатокамерних склопакетів, які мінімізують теплообмін та практично виключають утворення конденсату.
Для вхідних та міжкімнатних дверей критично важливі герметичні ущільнювачі по всьому периметру, що запобігають проникненню холодного повітря. За вхідними дверима, що часто відкриваються, встановлюють прилад «повітряно-теплова завіса».
При бюджетному ремонті втрати тепла суттєво скоротить модернізація старих дерев'яних рам. Рекомендується заміна фурнітури, встановлення нового ущільнювального контуру. Добре зарекомендували себе щільні зимові штори та спеціальні віконні плівки з низькоемісійним покриттям, що відбиває тепло назад до приміщення.
Висновок
Енергоефективність та автономність – ключові аспекти сучасного будинку. Ми розглянули різні системи обігріву: від високоефективних теплових насосів та сонячних колекторів до точкових інфрачервоних обігрівачів. Також ми дізналися, як автономні рішення, такі як печі-буржуйки та газові обігрівачі, можуть забезпечити тепло в екстрених ситуаціях. Не забули і про важливість пасивних методів та якісного утеплення, які допомагають максимально зберегти тепло у приміщенні. В минулій статті ми вже розповіли про традиційні способи обігріву будинку. У наступній, заключній частині ми докладно розглянемо питання "Як вибрати систему опалення: важливі фактори для прийняття рішення".
